Місто семи пагорбів
Як древній Рим, Київ стоїть на семи пагорбах. Наша столиця — одне із найяскравіших сузір’їв на світовій мапі, точка відліку християнського літопису землі руської. Про історію Києва, його минуле, теперішнє і майбутнє — ця рубрика.
Підземні річки Києва
21.01.2016
Відшукати легендарну річку Почайну вам не вдасться ні в наземній, ані в підземній частині міста. Історики стверджують, що саме в цій річці, на місці, де нині стоїть пам’ятник Магдебурзькому праву, князь Володимир хрестив киян. Почайна багаторазово згадується в давніх літописах. У деяких джерелах вона навіть називається «ріка Йорданська», що підтверджує ще раз її безсумнівну причетність до історичної події. 
Інститутки
29.09.2015
Ми звикли до того, що великі міста, а особливо наша столиця, пропонують молоді чималий вибір навчальних закладів. І дивно думати, що не так давно добра освіта — навіть середня — вважалася за розкіш та була долею обраних. Особливо це стосується освіти жіночої. Запрошуємо читача перенестися на півтора століття назад і ненадовго долучитися до історії найпрестижнішого київського жіночого освітнього закладу — Інституту шляхетних дівчат.
«Печерський дівочий»
13.05.2014
Чи знаєте ви, що жіночі монастирі протягом багатьох століть розміщувались... у чоловічих монастирях? Точніше, окремих жіночих монастирів практично не було. Общини інокинь проживали, звісно, відокремлено від іноків — але все ж усередині огородженої території чоловічого монастиря. Так було й у Візантії, і на Русі, і найславетніший монастир Києва винятком не був.
Школа княгині Янки
05.11.2012
Уперше з чарівним образом княгині Янки я познайомилась у
Незатоплена Оболонь
08.03.2010
Колись з кожною повенню всі заливні плавні ненадовго покривалися Дніпром, що розливався. Після цього влітку починалося справжнє буйство трав і чагарників. Власне, слово «оболонь» і означає «оболочене», трохи заболочене місце, заливний луг. Як величезні сіножатні пасовища згадується Оболонь і в давньоруських літописах, і в хроніках польсько-литовських і козацьких часів, і в документах епохи Російської імперії.
Бульвари, яри, байраки
21.09.2009
У ярах під древніми валами проклали вулиці Мало-Володимирську (нині Гончара), Бульварно-Кудрявську (нині Воровського), Афанасіївську (нині Франка) та інші. Наповнилися багатоголосим гомоном Євбаз — Єврейський базар на площі Галицькій (нині Перемоги) — та Сінний ринок в районі нинішньої Львівської площі. Поряд із ринками задзвонили дзвони — Стрітенський храм біля Сінного і «Залізна церква» святителя Іоанна Златоуста біля Євбазу... У ті далекі роки цей тихий пагористий район називався гарним іменем «Бульварна частина» Києва. Пропонуємо вам вирушити в гості до старих її мешканців.
Паньківщина: дивовижний берег
23.06.2008
Через Паньківщину провели вулиці Тарасівську, Паньківську та Микільсько-Ботанічну, що об’єднувала їх. А через півстоліття виникла байка, наче вулиці отримали назву в студентському середовищі, від тих, хто симпатизував Кирило-Мефодіївському братству — мовляв, тут згадані «братчики» Тарас Шевченко, Панько (Пантелеймон) Куліш, Микола Костомаров.
Київський феномен
24.03.2008
Років із сім-вісім тому одне місто Київ змінилося на інше. Разом із двадцятим сторіччям скінчилось існування Києва затишного, зеленого, трамвайного, по-кошачому м’якого, провінційно-радянського, по-чиновничому сірого, подекуди заводського (ряд епітетів можна продовжувати). А на його місці виник жорсткуватий зубатий мегаполіс, сп’янілий від реклами, непомірно набряклий від людей та машин, він клекоче стовпотворінням та яскравим світлом.
«Дуже радий, що дотримуєтеся давнини...»
21.02.2008
Миколая І першим із Романових оцінив Київ як духовний скарб і почав перетворювати занехаяний провінційний губернський центр на справжню «третю столицю Імперії». Саме Миколай І є «хрещеним батьком» київського феномена другої половини ХІХ — початку ХХ століть.
Звичайний цинізм
28.01.2008
Микільський Воєнний собор як видатна пам’ятка українського бароко, та ще й вибудуваний «зрадником» Мазепою, звісно ж, мав пасти від рук більшовиків-інтернаціоналістів. І він був знищений. Німим докором святе місце залишається незабудованим і досі. Думається, що храм слід відновити, і тим самим хоча би почасти спокутати провину за допущене пращурами святотатство.
«Над горой своей Владимир поднял черный крест…»
26.09.2007
І якщо інші міські сади відвідували лише з теплих весняних днів з розпускання листя, то з оглядової Володимирської гірки красоти споглядали цілорічно. «Весна у Києві починалася з розливу Дніпра з Володимирської гірки», — відмічав як найяскравішу згадку свого дитинства Костянтин Паустовський.
Наш добрий друг трамвай
12.09.2007
Кияни пишалися своїм трамваєм і використовували його в найурочистіших подіях. Ще до Великої Вітчизняної війни трамваї ходили до Лаври, на Звіринець, на Сирець. На безлічі дореволюційних фотографій київський трамвай не просто відображений, а нерідко по-справжньому оспіваний. Сьогодні від тієї трамвайної мережі не залишилося майже нічого.
Давній-давній Лівий берег…
12.09.2007
Київське Лівобережжя — terra incognita. Краєзнавці займаються історичним ядром міста. Етнографи досліджують традиційні села. А колишні приміські поселення, які перетворилися на новозбудовані райони міст, залишаються невивченими. Між тим, у бурхливій історії київського Задніпров’я, ніби в уламках дзеркала, відображається вся східноукраїнська історія.
Швейк, Кобзар, Вертинський, Врубель…
12.09.2007
Вулиця Володимирська — немов намисто. Половина найвідоміших місць Києва нанизані на її нитку. Собор Софії Київської, Золоті ворота, Оперний театр, Університет — усі вони «прописані» на Володимирській. Дорога-скарбниця має гідну охорону: втілені у бронзі гетьман Хмельницький і професор Грушевський, поет Шевченко і композитор Лисенко. З цієї вулиці починався древній Київ: «звідси пішла руська земля». Чи не половина подій, описаних у давньоруських літописах, відбувалася тут.
Ностальгія. Лівобережні замальовки
12.09.2007
Урбанізація, панове. Хай-тек. Лайф стайл. А що робити?.. Тільки виникає деколи відчуття, що не ми обираємо свої житла, а вони нас обирають. Глухими беззоряними ночами, видихаючи накопичений за день смог, наші бетонні щільники радять раду і приймають рішення. А ми, дотримуючись їхньої квадратно-метражної логіки, вписуємо у вічність рукописання наших справ і устремлінь під диктат Зручностей, Стандартів та Правил для жителя мегаполісу. Ні душа, ні традиція, ні ікона, ні пісня не наповнюють сьогодні наш день і нашу ніч.
Ґрандплац Печерськ
12.09.2007
Печерські пагорби, якщо дивитись на них з Лівого Берегу, виглядають бортом судна, понад яким виринають біло-золоті «щогли» Лаври, сіруваті «рубки» окремих висотних споруд та освітлювачі стадіону «Динамо», схожі на військово-корабельні радарні установки. І корабель цей пливе істотно іншим курсом відносно загальнокиївських реалій.
| Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |