Слід в історії
Кожен з нас рано чи пізно представить свої земні справи на суд Творця. Але є люди, про справи яких ще довго говоритимуть і на землі. Їх руками Господь творить історію...
«Внутрішній сад» Мераба Мамардашвілі
13.01.2017
Філософ зовсім не хотів лізти на барикади із прапором у руках, навіть якщо ці барикади лише інтелектуальні. Для мислителя суперечка і протидія режиму означали можливість діалогу. Та є ситуації, коли вступати в суперечку з опонентом —вже означає прийняти його правила гри. Згадаймо, як Сам Христос не відповідав на запитання Пілата на судилищі 
Тавро першої світової
07.04.2014
У цьому році минає століття з часу початку Першої світової. Вона закопала в землю близько дев’яти (!) мільйонів молодих людей, стерла з карти світу чотири імперії, перетворила війну на безпринципну бійню, подарувала жінкам виборчі права, відібравши у них чоловіків та синів…
Останній імператор Риму
30.01.2014
Після прибуття до Фессалоніків Феодосій тяжко захворів. Самопочуття василевса погіршувалося з кожним днем. Готи, скориставшись цією обставиною, зробили свої набіги частішими. Коли стан імператора був визнаний безнадійним, він вирішив прийняти хрещення. На той момент на сході домінували єретики аріани, проте імператор забажав прийняти таїнство від православного єпископа.
Пагорби й озера
25.11.2013
Русь до монгольського вторгнення — це дещо більше, ніж історична пам’ять. Саме там, за низькими зорями останнього холодного місяця перед нашестям ніби зберігається все радісне, юне, дитяче, звідти піднімається храм Покрови на Нерлі, там шумлять степовими вітрами рядки «Слова о полку Ігоревім», котяться-перекочуються клубочками царства золоте, срібне й мідне, а внизу, на самій глибині, сяє щит Олега, прибитий на воротах Цареграда.
«Для мене останній бій»
13.05.2013
Канонерським човном «Сивуч» командував капітан другого рангу Петро Нілович Черкасов, спадковий моряк, учасник Російсько-японської війни, кавалер багатьох орденів. У 1915 році йому виповнилося 33 роки; крім служби, у 1913 році в себе на батьківщині, у Нижньому Новгороді, він був обраний гласним Балахінського земського зібрання. Капітан був м’якою та приємною людиною, красенем, улюбленцем команди, був одружений, дуже любив свою жінку, і все це, усе, чим було і чим обіцяло стати майбутнє життя, існувало для того, щоб втілитися в 35 хвилин бою з німецькою ескадрою.
Травневий грім
20.09.2012
У Наполеоні найбільше вражає навіть не державний розум, не полководницький хист, а якась легковажність, чи то відчуття, що й так усе складеться, чи то бажання, щоб усе склалося за його першим словом. Відомо, що накази Наполеона по армії редагував його начальник штабу Бертьє, доводячи до логічного ладу іноді доволі плутані розпорядження імператора.
Плоди Константинопольського саду
28.06.2012
Можливо, саме з монгольськими погромами Русі, перемогою турків на Косовому полі, із взяттям Константинополя наші церкви, православні люди немовби навчилися плакати, сумувати, наче приймаючи у свій історичний досвід, у своє сердечне почуття слова Господа Ісуса Христа в одному з найтрагічніших місць Євангелія: «Тепер віруєте?..» — у своїй скорботі, у своєму розсіянні, у поразці...
«Аж до смішного неймовірно: був цілий світ — і вже нема
25.05.2012
У те, що шляхом написання чудових літературних текстів можна перебудувати на краще світ і людей, вірили мільйони російських інтелігентів протягом двох століть. А неминучий крах цієї літературної релігії став найбільшим болем і головною духовною подією для всієї творчої частини російської еміграції 20–30-х років минулого століття.
Шляхи паризького богослов’я
22.05.2012
Ці люди розуміли, що життя, яке з’їхало з глузду і вискочило з колії, ставить безліч злободенних питань, на які слід дати адекватну і своєчасну відповідь. Вони із запізненням розуміли, що катастрофа, яка сталася на батьківщині, є, значною мірою, саме наслідком того, що пекучі питання, котрі раніше виникали, не отримували вчасно відповідей, і що багато хто з людей, які покликані були ці відповіді давати, з роботою своєю не впорались.
Що може королева Франції?
07.05.2012
Вийти заміж на чужоземця, та й на додаток за парижанина, а ще, зауважте, за короля! Сучасним шлюбним агентствам важко уявити вигіднішу партію для киянки. А от у середині ХІ століття переїзд із Києва до Парижа на ПМП можна було порівняти лише з переїздом до провінційного Житомира. Адже за розмірами й впливовістю Франція тих часів була більше схожа на герцогство, а її столиця розмахом у кілька разів поступалася Києву.
Даль як відкриття
26.01.2012
Що таке для нас сьогодні словник? Нормування, правильність, зразок. А Даль, складаючи словник, був радше поетом, аніж лінгвістом. Словник Даля більше не про те, як правильно, — а про те, як можливо! У сучасну літературну мову своєї епохи Даль впустив нечесані хащі живої народної мови, з пишними галявинами діалектів і фразеологізмів.
Біла Справа: схід
10.10.2011
Головною причиною поразки білого Східного фронту та інших волго-урало-сибірських антибільшовицьких сил — як і на Південному фронті — було дивне недбання про нормальну життєдіяльність втомлених від війни людей на зайнятих територіях. Недбання й про мирну економіку, і про культуру. А вже масові розстріли білими селян і міщан, які не хотіли мобілізовуватися, підірвали й ту мінімальну довіру, що була до нової влади.
Хозарська Атлантида – колиска кримських караїмів?
19.08.2011
Допитливий мандрівник, не байдужий до кримської історії, напевно натрапляв на півострові на сліди стародавнього і загадкового народу — караїмів. Давно спорожнілі вулиці мертвого міста Чуфут-Кале; порослі мохом могильні плити з давньоєврейськими написами, які зустрічають тих, хто піднімається на Мангуп; старовинні кенафи Євпаторії та Феодосії... Хто ж такі караїми? Яке їхнє походження, як вони потрапили до Криму? Чи існує досі цей народ з багатим минулим?
П’ятий прокуратор Іудеї
28.07.2011
Пілат був, безперечно, жорсткою і верткою людиною, достатньо згадати, як він придушив протест мешканців Єрусалима, які звинуватили його в розкраданні храмової скарбниці. Припустити, що такий безпринципний правитель до кінця стоятиме за справедливість і законність у судовому розгляді, — дуже складно. І хоча в євангельській оповіді прокуратор Іудеї зображений як людина, що вагалася, це ніяк не свідчить про його невинність у смерті Ісуса.
Мандрівник мимоволі
03.02.2011
Київ, Кам’янець, Одеса, Крим, військовий корабель у Чорному морі, Кавказ, Туреччина, Середня Азія... список, який нагадує звіт про діяльність активного туриста. А проте, владика Димитрій, у схимі Антоній, став мандрівником мимоволі, хоча в душі вважав себе домосідом. Або, за його словами, «мандрівником хіба що в духовному сенсі: життя тут... є мандрівкою до життя там».
Валент та Ісаакій
30.09.2010
За стилем правління Валент нагадував розгнузданих правителів античних часів. Але в IV столітті вже не можна було поводитися так, наче Христос не воскрес, наче не було апостольської проповіді й сонму християнських мучеників, що віддали своє життя заради торжества істини. Не можна було, озброївшись тільки тваринними інстинктами, забувши про будь-яку мораль, йти торованим шляхом своїх нещодавніх попередників і не отримати при цьому осуд більшості.
Златоуст і Євтропій
05.07.2010
Важко повірити у швидкоплинність цього життя людині, яка має владу та багатство, людині, що звикла наказувати і прикипіла серцем до свого майна та суспільного становища. Хіба можна повірити, що сьогодні у твоїй владі вершити долі, а завтра тебе навряд чи впізнають у натовпі жебраків? Ця історія відбулася в IV столітті, але, здається, з тієї пори люди так мало змінилися...
«ДИВЛЮСЬ НА КОЖЕН ДЕНЬ ЯК НА ОСТАННІЙ»
02.07.2009
Столипін писав: "Щоранку, коли я прокидаюся і творю молитву, я дивлюся на майбутній день як на останній і готуюся виконати всі свої обов’язки, спрямовуючи погляди у вічність. А ввечері, коли знову повертаюся до своєї кімнати, то дякую Богові за зайвий дарований мені в житті день. Це єдиний наслідок мого постійного усвідомлення близькості смерті як розплати за переконання.
Революція князя Володимира
20.10.2008
Володимир зовсім не силою переломив складну суспільно-духовну ситуацію у своїй країні. Він, а за ним і Ярослав, як ніхто з сучасників відчули не просто Христову істину, але й океанську глибину християнської візантійської культури. Вони розпізнали в променях цього світла цілий спектр — і форсували нечуваної потужності культурну революцію.Володимир зовсім не силою переломив складну суспільно-духовну ситуацію у своїй країні. Він, а за ним і Ярослав, як ніхто з сучасників відчули не просто Христову істину, але й океанську глибину християнської візантійської культури. Вони розпізнали в променях цього світла цілий спектр — і форсували нечуваної потужності культурну революцію.
Золотий ключик
18.09.2008
Будь-яка азбука схожа на таблицю Менделєєва. Це не набір символічних знаків, а гармонійна єдність, що відображає світобачення народу, його глибинні думки про світ цей і майбутній. Через образ алфавіту Писання відкриває нам думку про безмежну досконалість Творця, про Бога як повноту буття. Я є Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній (Одкр. 22,13).
Утікач від світу
18.02.2008
В цієї людини було смішне прізвище і дивне життя. Чи дійсно світ гнався за ним так, як йому здавалося, чи інші причини змушували його все життя бути в русі? Бог знає. Проживши довге, навіть за нашими, а тим більше за мірками, XVIII століття життя, цінитель Біблії і син Сави Григорій на прізвище Сковорода, яскраво освітив небосхил українського неба. Світло це було видно здалеку і багатьох змушувало зі здивуванням поглянути вгору. А здивування, як відомо, — мати філософії.
Невідомий Богдан
03.12.2007
Богдан Хмельницький завжди був символом єдності й непорушної дружби двох великих народів, російського й українського. Після багаторічної і кровопролитної війни з польською шляхтою Хмельницький увів тодішню Малоросію у велику сім’ю народів, які населяли Московське царство, і тим самим навіки обезсмертив своє ім’я в історії. Усе це нам добре відомо. Проте виявляється, що і в його біографії є період, про який сам гетьман на схилі років згадувати не любив. Було на той час Богдану Хмельницькому лише 23 роки...
Спокуса нової релігії
13.09.2007
З його ім’ям ішли на смерть солдати. Під час влаштованих ним політичних процесів жертви, вмираючи, славили його ім’я. «Вождь і Учитель», «Корифей науки і техніки», «Найбільший ге¬ній усіх часів і народів», «Сонце нашої планети» — постійні епітети, які йому присвячувались.
Володар Карпат
13.09.2007
В одному з внутрішніх двориків Мукачівського замку ось уже багато років стоїть на постаменті бронзова статуя героя нашої оповіді. У правій руці князь Федір Корятович стискає сувій пергаменту, а простягнутим вказівним пальцем лівої вказує донизу, ніби кажучи нащадкам, що саме тут, на цій землі, він укріплював православ’я і розвивав слов’янську культуру.
| Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке. Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
| Отрок.ua в: |  |
 |
 |