Як стати православним

«Кому Церква не мати, тому Бог — не Отець». Звернувшись до Православ’я, ми дізнаємося, що Істина — одна, Церква — одна, і немає іншого шляху спасіння, окрім Православ’я. Виникає цілком слушне запитання: а як же спасуться численні народи землі, які й не підозрюють про існування Православної Церкви? В цій рубриці ми збираємо життєві історії, що підтверджують слова Спасителя: «Стукайте, і вам відчинять». Господь не заховається і не відштовхне того, хто всім серцем Його шукає. На будь-якому континенті, в будь-якій точці планети, зараз і будь-коли Він звертається до кожного. Якщо серед ваших знайомих є обернені в Православ’я іновірці, поділіться з нами їх історіями.

Дивна, та все ж близька

Митрополит Діоклійський Калліст (Уер)

12.12.2013

Митрополит Діоклійський Калліст (Уер) — один із найвизначніших архієреїв Православної Церкви в Західній Європі.

Книга владики «Православна Церква» перевидавалася більше двадцяти разів, була перекладена багатьма мовами й відкрила шлях до православ’я багатьом людям Заходу. Проте й для нас, для яких православ’я є рідним, часом буває не зайвим побачити його «іззовні», немовби здалеку, аби зрозуміти, яким скарбом ми володіємо.

Як французький дипломат став православним дияконом

Диякон Олександр Брюне

03.05.2012

Для мене пошук Бога і шлях у Православ’я були пошуком особисто прожитого досвіду життя у Христі, що стоїть вище за будь-які богословські дебати: свідчення з житій святих, але також життя наших сучасників, віруючих людей. Треба сказати, що ці зустрічі викликали в мене бажання глибше пізнати Православну Церкву і її віру. Я прочитав автобіографію владики Каліста (Уера), в якій він розповідає про своє навернення з англіканства. Те, що він написав, для мене, лютеранина, було дуже суголосним, він точно висловив те, що мене приваблювало в Православ’ї. Для мене, як і для нього, читання житій святих подвижників, існування нетварного світла, аскетичних подвигів та ісихії, молитви й смирення стало справжнім відкриттям і перевернуло весь мій внутрішній світ.

Життя всередині літургії

Любов Яновська

23.10.2008

Що привело до Православ’я сумлінну єврейську дівчину, яка виросла в родині, де суворо дотримувалися заповідей Старого Завіту? Дівчину, котра з самого дитинства чула єврейські молитви, бувала в синагозі, щиро вірила в богообраність єврейського народу? Дівчину, яка мріяла приїхати до Ізраїлю, вийти заміж за релігійного єврея і створити справжню єврейську сім’ю? Як сталася така докорінна зміна в її свідомості?

Дорога Додому

Віта Петренко

03.01.2008

Я знала, що за мене помер Ісус Христос, і я маю на це якось реагувати — пізнавати Божу волю, коритися їй. А я живу, як до того, і вдаю, що нічого про це не знаю. Бог пропонує мені найдорожче, що в Нього є, — Свого Сина, — а я ніби кажу у відповідь: «Дякую, не зараз. Якось іншим разом».

Как стать православным?

08.10.2007

Непокірність Православ’я, що відмовляється розчинитися в «сучасності», заслуговує не засудження, а як мінімум розуміння. Істина не зобов’язана бути нашою ровесницею. Більш того, для свого входження у світ людей вона може обрати не лише світ «світлого майбутнього», але й світ минулого…

Відомому Богу

Зарина-Катерина Абдулгалєєва

26.09.2007

Це були світло й радість — справдешнє диво, і мені здавалося, що я трішечки, зовсім трішечки причетна до того, що відчував князь Володимир, коли хрестився, і великомучениця Катерина, і Варвара, й інші святі, що хрестилися у зрілому віці.

Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.

Отрок.ua в:

Рекомендуємо відвідати