Підписатись на розсилку нових статей
С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы
Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua
Наші друзі
|
Наука про душу
Справжніми «душознавцями» можна з упевненістю назвати хіба що святих отців. Однак спостереження психологів та священиків іноді теж допомагають глибше зазирнути в свою душу...
23.06.2016
Наївно було б думати, що життя дається людині виключно для цих хвилин. Найбільш невротичні, тривожні люди — ті, хто орієнтований виключно на досягнення, задоволення, благополуччя. Ті, що прагнуть, перш за все зрілості, цілісності, справжності, здатні переживати тривогу, напругу, страхи та скорботи як невід’ємну і потрібну частину свого життя.
18.02.2016
Люди читають психологічні, езотеричні, художні та духовні книги й статті, маніакально прагнучи щось «покращити» у своїх стосунках, — з обранцями, чоловіками та дружинами, дітьми, колегами та батьками. Зіткнувшись із марнотою своїх зусиль, впадають у депресію, зневірюються. Ми стурбовані створенням ідеальних стосунків настільки, що часто абсолютно не бачимо Іншого в тому, хто поруч. Йому просто не вистачає місця в нашій душі.
11.06.2015
Любов Нарциса — це не любов до самого себе. Це любов до образу, уявлення про самого себе, до свого «відображення», ілюзії. Це важливе уточнення, тому що людина, здатна до реальної любові (нехай навіть до егоїстичної любові до себе самої), може, пройшовши «крізь терни до зірок», відчувати й любов правдиву, жертовну. Натомість ми маємо справу з патологічною нереальністю, ілюзорністю, любов’ю зовсім не до себе, а до певної псевдоверсії себе.
16.02.2015
людей, які усвідомлюють свою свободу та вміють нею користуватися на користь собі й іншим, які пам’ятають, що особиста свобода закінчується там, де починається свобода іншого, — не так уже й багато. Решті доводиться осягати ці істини роками, десятиліттями щонайважчою душевною працею. Більшість із нас живе у «безмежному» просторі, завдаючи болю собі й іншим, наче дикобрази, які в пошуках тепла притискаються одне до одного, проте лише боляче ранять своїми колючками.
30.06.2014
«Інформаційна війна», «тиск засобів масової інформації», «віртуальне спілкування»... Нам доведеться жити й будувати своє життя в часи, коли істотна видозміна інформації стала реальністю. Хотілося б торкнутися предмета, який має до цього прямий стосунок, хоча й не приховує, на перший погляд, серйозних небезпек. Йдеться про короткі текстові повідомлення.
03.10.2013
Ми всі ображаємось, і часом для цього, безумовно, є причини. Наявність образи, по-перше, говорить про нашу небайдужість до людини, по-друге, про необхідність діалогу з нею, перегляду стосунків, по-третє — вказує нам на неоране поле нашого марнославства. Але що ж робити, якщо образи стають нормою, а образливість — нашим звичним станом?
09.01.2013
Парадокс, але саме люди, які страждають на «низьку самооцінку», вимагають підвищеної уваги до своєї персони. Їм властива особлива підозріливість: якщо сміються — то сміються наді мною, якщо говорять тихо — то говорять про мене. Їм необхідне постійне «прокручування» кожної ситуації (усе було зроблено так, щоб саме мені завдати болю!) Такі вияви «низької самооцінки» цілком очевидно показують, наскільки людина сама у себе перебуває в центрі уваги.
05.04.2012
Якщо ім’я якоїсь тварини й може стати прозивним, як, приміром, упертий осел, хитрий лис або підла гадюка, то свиня завжди стане попереду цього ряду й очолить його. Вона, звісно, може бути названа для підсилення мовлення брудною, і смердючою, і невдячною, але можна обійтися й без цього, оскільки саме слово «свиня», звернене до людини, є без сумніву образливим.
24.01.2011
Час, невидимий, як радіація, пронизує все, і дозиметр для його відліку видно майже у всіх на руках. Водонепроникні, кварцові, протиударні, дорогі й дешеві годинники обхоплюють сотні тисяч зап’ясть. Стрілки годинників дрижать у торгівельних залах, електронні цифри миготять у поїздах і переходах. Але одного разу Ангел, піднявши руку, поклянеться Богом, що часу більше не буде. Це не можна уявити. Це буде початок нового світу, і сам цей початок буде незбагненним.
18.10.2010
Дуже тонка межа відокремлює жертву залежності від людини нормальної, в міру стурбованої своїм раціоном, режимом або гардеробом. Якщо життя слугує режимові, а не режим — життю, якщо здоровий глузд кладеться на вівтар ідолу збалансованого харчування, то, як би тверезо не звучали мотиви, тут уже мова йде про залежність. Так само й з покупками: якщо пристрасть виходить з-під контролю, перестає підкорятися — то має місце несвобода, або, іншими словами, залежність.
20.09.2010
— Хочу як усі нормальні люди, розумієш?! — говорила, схлипуючи, моя подруга.
— А що це за люди? — відмовлялася розуміти я.
— Це люди, які сидять у кафе й отримують задоволення від життя. Вони ходять по магазинах й один до одного в гості. На їхніх обличчях можна прочитати впевненість у своїх силах. Раніше я була такою, зараз ні.
17.12.2009
«Ти мене любиш?» — запитує закохана дівчина, для якої між «любов» і «щасливе сімейне життя» стоїть знак рівності. «Звичайно, люблю», — відповідає юнак, прирівнюючи своє «люблю» до «мені добре проводити з тобою вечори». Підсумком буде розбите серце і висновок, що чоловікам не можна вірити, — з одного боку. З іншого боку — висновок : «Жінки, однак, дивні істоти, самі не знають, чого хочуть!»
19.03.2009
Ми залюбки долаємо труднощі, отримуючи освіту, будуючи кар’єру чи займаючись екстремальними хобі, терпимо численні самообмеження, займаючись творчістю. А особливої винахідливості й терплячості ми набуваємо, працюючи для гріха. Але щойно нам потрібні зусилля, без яких неможливо стати людиною, в нас чарівним чином усе змінюється: не лише природні для нас неміч, лінь, страх, але й лютий спротив, відторгнення. Чому ми не здатні й малого потерпіти при роботі над собою?
10.09.2007
Покохавши, ми обираємо людину з іншого людства, для нас вона виняткова, унікальна. Всі інші стають тлом, а вона одна — незвичайна, єдина, відмінна від усіх. Гештальт-психологи так і визначають цю ситуацію: фігура на тлі. Та як часто, взявши шлюб із цією унікальною «фігурою», ми прагнемо переробити її «під себе», перевиховати, керувати її життям, опираючись на своє розуміння. Адже цим самим ми позбавляємо коханого індивідуальності, нівелюємо, неначе знову повертаємо у тло. І особистість, обрана нами саме за якісь властиві тільки їй риси, для нас тьмяніє; зникає, знищується власне об'єкт любові.
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555. |
|