«Без почуття, без толку, невиразно»

Протягом Великого посту православний християнин проводить у храмі набагато більше часу, ніж зазвичай. Довгими богослужіннями Церква налаштовує нас на покаянний настрій, і саме в піст легше пізнати силу і міць соборної церковної молитви.

У багатьох із тих, хто знов прийшов у храм, викликає подив, чому священики і читці читають молитви безпристрасно, без емоцій — на одній ноті. Всім відома приказка «Читай не так, як паламар, а з почуттям, із толком і виразно». Однак паламарі так читають не тому, що їм набридло в сотий раз читати одні й ті ж молитви, а тому, що їх спеціально вчать читати саме так — на розспів (тобто не «виразно»), безпристрасно (тобто без «почуття») і без підкресленої «повчальності» («толку»).

Справа в тім, що до храму приходять різні люди, з різними потребами і почуттями. Церковні молитви (і перш за все — біблійні Псалми) містять усю палітру людських почуттів — від гніву до зворушення, від славослов’я до покаяння. Кожне богослужіння несе в собі і радісні, і скорботні слова. Одночасно і однаково глибоко відчути їх усі практично неможливо. Тому людина, яка прийшла до храму з радістю — буде співвідносити молитовні порухи свого серця з радісними та подячними словами служби. А той, у чиєму серці в цей час більше чути покаянне зітхання — буде в серці своєму складати ті слова покаяння, які також розсипані по всій службі. Отже, якщо паламар буде читати «виразно» — він буде підкреслювати в молитвах саме ті місця, які краще відповідають його теперішньому стану, а цей стан може зовсім не збігатись із молитовним настроєм решти парафіян. Сьогодні йому сумно — і він буде наспіх ковтати радісні вигуки і акцентувати покаянні. Йому стало веселіше — і от уже покаянний біль не доноситься до парафіян. Виділення будь-якої з тем у симфонії богослужіння неминуче призведе до того, що хтось із присутніх почуватиметься зайвим у цей день. Він прийшов із покаянним жалем — а йому нав’язують лише «Алілую». Уявіть, що було б, якби Шестипсалміє псаломщик почав читати «виразно»! Решті вже не можна було б молитись — настрої і потреби читця нав’язані всім. Монотонне читання паламаря, яке увійшло до приказки, захищає свободу молитовної праці тих, хто слухає. Саме «чужі слова» залишають значно більше свободи для власної побудови молитви, ніж «імпровізація». Взагалі ж мета православного богослужіння не в тому, щоб викликати якісь почуття, а в тому, щоб перетворювати їх. Рівний перебіг православної служби передбачає, що кожен, хто увійшов, сам вибирає для себе той ряд образів, який ближче до його сьогоднішніх духовних потреб. З нього не видавлюють сльозу і не витягають вигуки захоплення. Він занурюється в повільну ріку смислів і від почутого до серця проводить ті струмочки, які йому особисто потрібні зараз. Правила православної храмової молитви дозволяють не вслухатись у весь хід церковних читань — якщо якась думка зустрілась зараз із твоїм сердечним почуттям, можеш «відстати» від перебігу служби, залишитись саме з цією думою наодинці в своїй молитві, а потім уже повернутись до спільної молитви.

Опублiковано: № 3 (14) Дата публiкацiї на сайтi: 07 September 2007

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 6 з 6
10:43 07.03.2012 | Елена
Спаси Господи за статью!
10:43 07.03.2012 | Елена
Спаси Господи за статью!
17:05 05.03.2012 | Анна
Спасибо!
12:03 16.09.2011 | Антонина
Долго мучилась этим вопросом и вот нашла в этой статье долгожданный ответ. Спасибо. Я и дома стараюсь читать молитвы спокойно, даже если душу распирает. Всех благ.
20:45 27.09.2009 | Светлана
А мне очень нравится церковное чтение. Дома я стараюсь его воплощать в жизнь, читая правило и другие молитвы. Такое чтение лучше помогает сосредотачиваться на словах молитвы чем обычная интонация.
13:53 13.03.2009 | Аня З
Полезно для инф-ции. Теперь буду знать. Спсб.

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: