Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Отець Димитрій

Вечорами Почаївська Лавра схожа на корабель. Тяжкою та міцною громадою вона здіймається над рівниною, ніби пливе. На терасі біля Успенського собору, наче на палубі, горять вогні й сміливо дме свіжий вітер. А всередині, між келіями та храмом, у маленькому подвір’ячку неправильної форми — тихо. В небі мерехтять зорі. Вже давно прочитали братське правило, а монахи, як суворі чорні птахи, пішли в келії, щоб наодинці розмовляти з Господом.


Я стою коло дверей і, не дихаючи, слухаю отця Димитрія. Він говорить, а я тану від щастя та стараюсь назавжди запам’ятати його білу бороду, схимницький кукіль, співочу мову та осяяне місяцем обличчя. Він розповідає про голодне дитинство, про монастирське життя з малих літ, про митрополитів, яких знав ще молодими ієромонахами. Найдокладніша оповідь була про отця, здається, Митрофана. Димитрій був тоді хлопцем-послушником, і була війна. Їхній монастир був у Румунії, а Митрофан був єдиним священнослужителем у цій обителі. Інші, в основному підлітки, співали на кліросі, працювали на послухах та ще не давали обітниць.

— Слухай, слухай, — говорить Димитрій, торкаючись моєї руки. А я й так готовий слухати його до самої полуношниці.

— Німці дали нам поле, і ми його обробляли. Вставали в п’ять. Читали утрені молитви, полуношницю, утреню, часи і потім служили літургію. Після дев’ятої ішли в поле.

— А що-небудь їли? — запитую.

— Яке їли, слухай! До поля йшли годину, а то і більше. Мітрофан в дорозі Псалтірю читає, хоч він її напам’ять знав. Потім працюєм. В обід назад ідем. Мітрофан по дорозі читає канони до служби. Приходим, служим вечірню, а вже потім — їсти. Перед сном — повєчєріє з канонами, і спати. На ранок підйом, і все спочатку. В неділю ті ж служби, тільки на роботу не ходили.

— І що, Митрофан один служив?

— Один, день в день, і так вісім років. Зате коли він служив, весь час плакав. Ми дурні були. Співаєм на кліросі, а він раптом замовчить. Чого, думаєм, мовчить? А він потім так протяжно говорить: «мі-і-і-ром... Господу... помо-о-олімся», а сам плаче і рясою очі витирає. Ряса, слухай, до кінця служби мокра. Після війни за кілька років йому ще дали монаха на поміч. Так він аж захворів через те, що служить став по очереді.

— Так він святий, — виривається у мене.

— Не знаю, — різко перебиває мене отець Димитрій. — Господь знає. Потім ми розійшлися. Я в Хрещатицькому монастирі був, потім в Почаїв перейшов, а тут ми з ним знов зустрілися. Мітрофан на пару днів сюди до Божої Матері приїхав. А тут раптово захворів і помер. Тут його й поховали.

Схимник замовк, я продовжував слухати тепер вже його мовчання.

— Ти тоже служи. Служи часто. Ти як говориш, коли робиш проскомідію? «В воспоминание Господа и Бога и спаса нашого Иисуса Христа». І апостол Павел говорить: Поминай Господа Иисуса Христа, восставшего от мертвих по благовестию мо-ему. Чуєш, синок? «Поминай». Роби проскомідію, служи літургію.

Нашу розмову перервала прочанка, яка бозна-звідки взялася серед ночі.

— Батюшка, благословіть.

Схимник перехрестив її і дав поцілувати руку.

— Батюшка, можна я пособоруюся? Скоро ж соборування.

— Соборуйся, — відповів старець. Потім додав: — Тобі помирать скоро.

— Спаси Господи, — відповіла жінка і, важко похитуючись, мабуть, на хворих ногах, пішла до дверей, що вели до виходу.

 

Я добре пам’ятаю ту ніч, в деталях, хоч і пройшло вже багато років. Упокоївся вже отець Димитрій і вже зустрівся, мабуть, з отцем Митрофаном, що опочив раніше. Вже співають вони разом, як співали раніше, «алілуя» перед лицем Господа. Тільки Митрофан уже не плаче. І Димитрій вже не сивий старець в чернечій шапочці, а юний та сяючий, схожий на Янгола.

Опублiковано: № 1 (37) Дата публiкацiї на сайтi: 09 March 2009

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 11 з 11
13:42 19.11.2016 | Tina)
Дивен Бог во святых своих!спаси Господи за статью!многим СХИМНИК помог советами и многих от горя и гибели избавил своими молитвами.Даруй ему Господи Царствие Небесное!
19:09 12.04.2011 | Елена
Упокой, Господи, душу усопшего раба Твоего схиархимандрита Димитрия и даруй ему Царствие Небесное. Спаси,Господи, за статью!
19:59 13.08.2010 | Алексей
Просьба к редакции, переведите пожалуйста на русский речь о. Димитрия в этой статье.
10:35 07.10.2009 | Иван
Впевнений на 100 відсотків що скоро його мощі будуть стояти біля св.Йова та Амфілохія.
12:23 26.03.2009 | Galina
Я тоже видела старца Димитрия в Почаеве, и слушала его проповедь для людей (а стояла целая толпа), которые не попали к нему на исповедь. Конечно, воспроизвести эту проповедь я не смогу, но помню, что она меня очень растревожила. А когда узгала, что старец преставился, - записала его в свой помянник. Конечно, и лицо его я не запомнила, и вот увидела фотографию, благодаря Вам! Спасибо. Почаев - действительно, место необыкновенное! Уезжая в свою Эстонию, я пожаловалась дежурному, что мы (паломники) оставляем здесь свое сердце. И в ответ услышала: "Кто хоть раз здесь побывал, возвращается сюда снова и снова..." Мы еще дважды приезжали в Почаев и каждый раз уезжаем с надеждой вновь приехать! :-)
23:20 16.03.2009 | юрий
Очень хорошо помню этого схимника. Моя бабушка была его духовной дочерью и мы несколько раз в году бывали у схимника в Почаеве. Я также бывал неоднократно в его келье и навсегда запомнил его голос, белую бороду и сияющие глаза. Благодаря его благословению многое случилось и состоялось в жизни моей и моих родных. Во блаженном успении вечный покой Вам о. Димитрий.
19:41 13.03.2009 | Наталья
Да я тоже была на исповеди у Димитрия...Только со статьи узнала что его уже нет с нами...Хочу рассказать, что в свое время я не послушала настановления его и это привело к греху,а потом как цэпная реакция-грех приводит к более тяжким грехам.А ведь Димитрий мне тогда сказал что если он будет живий то хочет обязательно меня еще увидеть.Но по молодости пренебрегаешь всем важным.Есть и в наши дни старцы мудрые и какой бы нелепый, по вашему мнению совет небыл,-послушайтесь ведь это люди говорящие от БОГА!
14:40 13.03.2009 | Tatiana
10 лет тому назад произошла у меня в семье страшная трагедия.Мир рушился...Мне посоветовали поехать в Почаев к отцу Димитрию.Был второй день Троицы-8 утра. Несмотря на огромную очередь к исповеди,Батюшка беседовал со мною около часа...Мне трудно было согласиться с некоторыми из его советов,многих вещей я просто не понимала.Как можно оставить свою работу,которую любишь и трудишься на этом поприще уже 33 года!Но удивительным образом уже через полгода начали сами по себе сбываться слова Отца Димитрия.Его молитва и советы вдохнули в меня новые силы. С тех пор светлый образ отца Димитрия всегда со мной!Спасибо за эту статью и портрет!
17:02 11.03.2009 | Аня З
И в нашей современной жизни есть герои, с которых надо брать пример и на которых равняться, и эта статья этому подтверждение.
23:18 10.03.2009 | Андрей
Упокой, Господи душу усопшего раба Твоего схиархимандрита Димитрия и его святыми молитвами и нас помилуй!
15:45 10.03.2009 | Николай Б.
Хорошая статья.

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: