Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Слабкість і сила людини

Імовірно, ім’я князя Димитрія Шаховського було б нам відоме як ім’я прозаїка або поета, а може, й філософа, що творив в один час із Цвєтаєвою, Буніним, Адамовичем, Бердяєвим. Усе сприяло тому, щоб юний аристократ, нащадок самого рівноапостольного князя Володимира, випускник славетного імператорського Олександрівського ліцею і, зрештою, дипломований філолог став однією з провідних постатей у вітчизняній літературі. Князь Димитрій був цілком світською людиною, проте якось мав видіння, що спонукало його негайно піти за покликом Господа.

П. Брейгель. Вавылонська вежаУ 24 роки на Афоні він прийняв чернечий постриг з ім’ям Іоанн. Так почався шлях палкого проповідника майбутнього архієпископа Сан-Франціського й автора багатьох богословських праць. Вашій увазі ми пропонуємо розділ із книги владики Іоанна «Апокаліпсис дрібного гріха», поетичну прозу одного з найяскравіших богословів минулого століття.

Апостол Яків так звернувся до людей, надто самовпевнених у своїх людських планах: «Тепер послухайте ви, хто каже: сьогодні чи завтра підемо у те чи те місто, і там рік проживемо, і будемо торгувати й заробляти, ви, що не відаєте, що трапиться завтра: бо що таке життя наше? Пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає. Замість того, щоб казати: як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те, ви, в своїх гордощах, хвалитеся: лихою є всяка подібна хвальба» (Як. 4, 13-16).

Здавалося б, це абсолютно незаперечна істина, що перевіряється на досвіді кожної людини і кожного дня, — життя на землі є «пара, що з’являється на хвильку». Чи можна будувати надто виважено життя на цій «парі»? Пара довго не тримається, як і земне життя. Проте розрахунки людські ведуться саме таким чином. У твердому переконанні своєї міцності й непохитності людина будує своє життя, бореться, планує, — і не бачить усієї хиткості своєї в світі, залежності від непередбачуваних обставин, а за ними — завжди і в усьому — від Бога. Бог є господарем видимого і невидимого буття, теперішнього і майбутнього (яке для нас є вже світом невидимим). Ми, люди, так часто «вихваляємось» у своїх планах і намірах! І замість того, щоб говорити, як радить апостол: «як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те», ми одразу, безапеляційно та самовпевнено, кажемо, що ми це — обов’язково зробимо, те — збудуємо і виконаємо, того — ми неодмінно переможемо та здолаємо... «Лихою є всяка подібна хвальба!»; бо нею ми Господа Бога усуваємо зі світу, і оскільки Господь Бог є істинний Господар усього, то ми самі себе позбавляємо Його допомоги й благословення. Так, надто часто люди висловлюють цю неґрунтовну думку, що їхнє життя, успіх і удача залежать лише від них самих; і багато хто в світі навіть вихваляється цим.

Але такі погляди весь час руйнуються перед очима всього світу; «несподівані» хвороби сунуть на людей; стихійні лиха, землетруси, фізичні та психічні війни, що від них потерпають усі; швидке руйнування, здавалося б, налагоджених родин і цілих суспільств, гордих правлячих партій та могутніх держав; «передчасні» (як люди висловлюються) смерті насуваються на людство, незважаючи на вік людей, і ллється потік людський через край цього світу — у вічність. Покоління за поколінням зникають, й історія минулих століть лишається наче сон, іноді наче кошмар людства; старі й молоді люди відходять у невідому далечінь, йдуть несподівано для оточуючих, посеред своїх планів і початих справ... Логіка людських сподівань руйнується повсякчас. І немає розрахунків, за допомогою яких можна було б передбачити майбутні години і дні кожної людини. Життя всіх зберігається лише в Промислі Творця, і межі кожного визначаться лише Ним.

Та людина все легковажно повторює свою стару хибну думку, що її було підмічено й так точно висловлено майже 20 століть тому: «сьогодні чи завтра підемо у те чи те місто і там рік проживемо...» і т.д. Незмінність життєвої логіки! Сталість фізичних феноменів: зміни дня і ночі, припливу і відпливу, повсякчасна гарячість вогню і холодність криги — схиляє поверхову думку людини до висновку, що і його «завтра» і «післязавтра» із безсумнівністю та логічністю фізичних законів походять із його «сьогодні». Цю безпідставну думку і хибну віру у сталість і надійність земних цінностей та феноменів слід замінити істинно вірою в те, що люди завжди і в усьому залежать передусім від рішень святої і великої волі Господньої. «Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те» — ось безпомильна формула, що стосується нашого майбутнього, не лише особистого, але й усього людства. Якщо ми витіснимо, хоча б трохи, з нашої свідомості це неприродне ставлення до життя, породжене лише нашою зарозумілістю й самовпевненістю, — ми вмить побачимо всю неможливість і нерозумність побудови свого майбутнього тільки на такому піску, чи краще сказати, парі, що нею є наша людська воля і наше фізичне життя, — «Бо що таке життя наше? Пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає...»

Та ось що дивовижно: за всієї своєї слабкості й смертності, людина є в той самий час і дивовижною силою. Не фізичною, не матеріальною, духовною; величезною, духовно-творчою або величезною духовно-руйнівною силою. Людина підкоряє гори й океани, господарює в надрах землі, утверджує свою владу над повітрям, будує швидко й так само швидко чимало руйнує. Будучи фізично слабшою і недосконалішою, багато в чому, за тварин, вона панує над ними... Звідки в людини, за її мізерності, така влада над світом? Звідки в неї така сила над стихіями, за всієї павутинності її життя? Відповідь одна — від духу, — від невидимої очима її духовної сутності, дорогоцінної печатки Вищого Розуму в ній. Цю сутність і печатку сили нетутешньої намагаються заперечувати чи виводити її існування з матерії; проте сама енергія та сила цього заперечення в матеріалістах йде не від матерії, а від їхнього духу, — нехай сліпого та хворого, але духу, що носить в собі печатку вищого світу.

Опублiковано: № 1 (49) Дата публiкацiї на сайтi: 13 April 2011

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 4 з 4
22:20 08.04.2011 | Nino
"Жизнь всех сохраняется лишь в Промысле Творца, и пределы каждого определяются только Им" - почаще нам надовспоминать
15:07 05.04.2011 | Дарья
Ув. редакция журнала! Спасибо Вам огромное за статью! Как раз мне очень в тему.... в последнее время стала забывать об этой истине...
Спасибо редакции и авторам журнала за возможность "духовно просветляться")
00:39 03.04.2011 | Николай
Хорошая книга со странным названием. Смотрю значения греческих слов "апокалипто" и "апокалипсис" и не могу понять какое из них может здесь подойти.
11:42 01.04.2011 | Natalia
не понимаю, как в таком журнале, как этот, печатают работы экуменистов! не стыдно вам!

Коментар:
Нам не стыдно печатать работы иерархов, умерших в мире с Церковью, не осужденных соборами, печатаемых и читаемых не только в "Отроке".
Ваш комментарий нарушает п. 1 и п. 3 правил комментирования. Вам предупреждение.
Иеродиакон Савва

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: