Цвинтар, який завжди з тобою

Як приємно лежати на дивані, навпроти раковини з немитим посудом, і читати «Древній патерик», захоплюючись подвигами святих...

Так, у житті завжди є місце для подвигу. І завжди є місце для вибору. Ось наприклад:

Пробудження

  • Можна, відкривши очі, перехреститися, бадьоро встати.
  • Можна, відкривши очі, перехреститися, солодко позіхнути, перевернутися на інший бік, пороздумувати, чи не почався, бува, на Хрещатику сезонний розпродаж одягу.

Їжа духовна й тілесна

  • Можна, зачекавши, поки «думки залишать усе земне», зосереджено помолитись.
  • Можна неуважно пробігти очима вивчені напам’ять слова, одночасно верстаючи в голові плани на день.

Тепер про приємне:

  • Після молитви можна приготувати корисний сніданок: зварити геркулес і нарізати салат. Все разом — не більше півгодини.
  • Можна, «щоб не спізнитися на роботу», поснідати нашвидкуруч: нашаткувати півбатона, полити майонезом, прикрасити ковбасою, на бігу ввімкнути телевізор... Натрапити — яке щастя! — на спецпроект каналу «Animal planet» про вимирання антилопи гну. Просидіти перед телевізором годину.

Любов до ближніх

  • Після сніданку можна помити посуд і в темпі збиратися на роботу.
  • Після сніданку, вирішивши, що все одно вже спізнилась, можна залягти з телефоном на диван.

Телефон теж дає можливість вибору:

  • Подзвонити родичам, поцікавитися їх проблемами, запропонувати допомогу.
  • Подзвонити подрузі, щоб добити-таки питання про сезонний розпродаж. Заодно поділитись інформацією про трагедію антилопи гну й обговорити інші нагальні питання.

Справа всього життя

  • Завершивши бесіду, можна вдягнути приготований звечора простий одяг і вийти з дому.
  • Пообіцявши подрузі передзвонити з роботи, можна півгодини провести перед шафою в позі роденівського Мислителя. Ще півгодини виділити на примірювання. Впасти у відчай: носити нічого, я товста.

В поте лица

  • Прийшовши на роботу, можна скласти список справ і приступити відразу до найважливіших...
  • А можна почати робочий день нетривіально! Наприклад, із дегустації нових чаїв — усе одно скоро обід, працювати вже немає сенсу. Заодно можна побалакати з колегами. У творчому колективі важливо створювати невимушену атмосферу. Створювати й підтримувати... підтримувати...

Ого, вже шоста! Пора братися до вибору сценарію на вечір. А це ж, мабуть, найцікавіше за весь день:

  • Можна посидіти з дітьми вагітної сестри, щоб відпустити її з чоловіком у кіно.
  • Можна піддатись на умовляння залицяльника і, позіхаючи, відсидіти з ним черговий концерт симфонічного оркестру. Поставивши собі в думках галочку на найближчі кілька місяців.
  • Можна подарувати собі вечір на дивані з хорошою книгою. Той же Древній патерик закладено на середині... Там так багато хороших думок. Ось послухайте: «Хто бажає великого, не буває зайнятий другорядним» — це Єфрем Сирін сказав. Або ось, авва Дорофей: «Нам ніхто не поверне цей час, якщо ми його втратимо»...

Ми не обираєм ні колір своїх очей, ні свекруху, ні молодших братів. Хтось каже, що ніякого вибору в цьому житті у нас немає. Чому ж тоді щовечора я відчуваю за плечима цей тягар — вантаж накопичених за день неправильних відповідей на найпростіші питання, які ставить переді мною життя? Чи не тому, що існують і правильні відповіді, і вони були мені відомі? Чи не тому, що я була вільна обрати їх?

Одного разу від письменника Тараса Прохаська я почула цінні слова. Він сказав: «Низка невибраного, гігантський перелік відхилених можливостей, людей, стосунків, слів, місць і вчинків, відчуттів і переживань... накопичується у твоїм ірреальо. Все це не зреалізоване, а тому нескінченне. Це цвинтар, який завжди з тобою».

...Поки я закопую на цьому цвинтарі своє «вчора», годинник б’є північ. За вікном народжується новий день.

Ніхто не поверне мені цей день, якщо я його втрачу.

Дата публiкацiї на сайтi: 08 September 2011

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 16 з 16
13:13 12.11.2012 | Ирина
В поддержку Любы!
Одна моя знакомая тоже проводила по часу в позе мыслителя у шкафа выбирая правда одежду до пят)И ела обязательно овсяную кашу по утрам(очень полезно)И окружающих "ела"!!!
Теперь она изменилась в лучшую сторону и попроще стала относиться к одежде, кстати перестала носить до пят))))но стала добрее)
17:18 24.11.2011 | Люба
Вы знаете, Максим, думаю, что глубина православия заключается, не в колбасе и не в процентном содержании в ней мяса, не в создании внешнего вида "глубоко верующего человека", одетого в скромную одежеду до пят, (и на этот имидж у многих уходит не меньше времени и сил, чем у модниц)и т.д. По мне девушка, одетая по последней моде, открыто и с добром, смотрящая на жизнь, с умением ценить все её радост и, которая перед тем как подумать после сна о распродаже осеняет себя крестным знамением,куда больше истинной православной веры, чем в ханже, которая сголовы до ног заматана в черные одежды, считает музыку(если это только не церковные песнопение)сатанинским изобретением и испееляет одним взглядом прихожанок, зашедших в храм в брюках, стращая их гееной огненной,которая непременно им грозит. и любой человек отличит колбасу от овсяной каши, что уж тогда говорить о высших матерях...
11:51 23.11.2011 | Максим
Люба, завидую Вашей уверенности... А Вы уверены, что в Вашей любимой "колбасе на завтрак" - мясо? Что уж тогда говорить о тонких материях...
20:47 21.11.2011 | люба
я считаю, что принятие образа "истинно православной" девушки, смиряющей себя овсяной кашей вместо колбасы на завтрак, с благоговейным взглядом устремленным в небеса, после того, как "мысли оставят все земное"- это кратчайший путь к прелести, который зачастую и приводит к жестокосердию и неприятию ближних. Эти ближние, по мнению "истинно православных" не попадают под "утвержденные" "стандарты" "православного" человека и выбраковываются автоматически. Все это - элементарное процеживание комаров.
16:36 28.09.2011 | Максим
2 Люба: и даже пребывать в прелести
16:26 26.09.2011 | Сергей
2 люба.
Мы можем глубоко ошибаться!
16:13 13.09.2011 | Саша
Очень здорово! Спасибо. Прямо так живо представляется, что не знаешь, плакать, что у тебя тоже самое, или радоваться о том, как точно автор заметила эту правду жизни...
10:34 13.09.2011 | Катя
Анне: автор, желая поскорей попасть на работу, "вдруг" оказывается перед телевизором. Мысли о распродажах (вполне нормальные мысли, действительно)занимают ум автора почему-то именно во время чтения правила. И т.д. Антилопы - это прекрасно. Но, наверное, акцент на том, что делу - время, потехе - час.
10:04 13.09.2011 | анна
не во всем согласна.
жить осмысленно и ценить каждый миг - это правильно и в идеале.
встать и бодро помолиться - здорово и к этому нужно стремиться.
нужно стараться себя сделать.
главное чтобы после такой бодрой молитвы не взлететь на локоть от земли.
и согласна с Любой. если я люблю распродажи это вряд ли как-то особо влияет на чтение Патерика или наличие молитвы вечером и утром. также и энимал плэнет. что плохого в антилопах гну?
15:03 11.09.2011 | Олег
Полезная статья.
21:19 10.09.2011 | Михаил
Благодарю автора. Хочу дополнить - плохие привычки нужно бросать, без сожаления, без гордыни и специально стремиться быть человеком, потому, что так надо.
20:41 10.09.2011 | люба
А я очень люблю бутерброды с майонезом и колбасой на завтрак, люблю болтать с друзьями о всяких пустяках и мелочах, люблю ходить по магазинам и выбирать оригинальные вещи, которые отражают мой внутренний мир - и все эти мелкие радости жизни не определяют степень внимательности и глубины моей молитвы и не мешают мне стремиться ко спасению и стараться быть добрым человеком.
01:56 10.09.2011 | Энтони
Немного утрировано, но все же) узнаю иногда себя...
07:37 09.09.2011 | Ольга
Прочитала, и стало стыдно...Спаси, Господи.
18:17 08.09.2011 | АндрейК
Классная статья! )))
16:36 08.09.2011 | blood clot
непогана стаття, пані Дарцю)
правильна.

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: