Підписатись на розсилку нових статей

С 2009 года журнал издается при поддержке Международного благотворительного фонда в честь Покрова Пресвятой Богородицы


Журнал «Отрок» приглашает авторов для сотрудничества! Пишите нам на адрес: otrok@iona.kiev.ua

Рекомендуємо відвідати

Свято-Троицкий Ионинский монастырь Молодость не равнодушна Покров Страничка православной матери Журнал Фамилия Ольшанский женский монастырь

Наші друзі

Микола Гоголь

Гоголь писав так, що, здається, інакше й не скажеш — тому слово його влучне, іскристе й ошатне. А між тим... «Лише після восьмої переписки, неодмінно власною рукою, праця є цілком художньо закінченою, досягає перлу творіння», — ось що відкриває Микола Васильович приятелю і радить після чергової обробки вже готового тексту закидати зошит подалі, забувати про нього — щоб потім, через деякий час, знову повертатися, і так не менше восьми разів!

Були в нього, втім, праці, стилістика яких викликала у більшості сучасників відторгнення. «Записки про Божественну літургію» і «Вибрані місця із листування з друзями» і сьогодні існують у затінку соковитих, проникливих, смішних і сумних рядків, які глибоко ввійшли в наше мовлення і свідомість. Перечитуючи Гоголя, дивом дивуєшся, як сильно одна людина забарвила собою і всю майбутню літературу, і взагалі нашу дійсність.

Микола Васильович Гоголь (1809–1852) народився в Сорочинцях Полтавської губернії. З 1821 року вчився у Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 році виїхав до Петербурга, і, спробувавши себе у різних сферах, обрав літературне поприще. Перший успіх йому принесла праця на добре знайомому ґрунті українських мотивів — «Вечори на хуторі біля Диканьки». Усе життя його тягнуло й на батьківщину, і в подорожі. До кінця життя вважав найкращим місцем на світі Італію. У цьому — складному для його батьківщини — році виповнилося 205 років із дня народження письменника.

1. Ану спробуй порозумійся з людиною! Не вірить у Бога, а вірить, що коли засвербить перенісся, то неодмінно помре.

2. Друже мій, хай береже вас Бог від однобокості: з нею всюди людина породить зло: в літературі, на службі, в сім`ї, у світі, словом — усюди. Однобока людина самовпевнена; однобока людина зухвала; однобока людина всіх озброїть проти себе. Однобока людина ні в чому не може знайти середини. Однобока людина не може бути істинним християнином: вона може бути лише фанатиком. Однобокість у думках показує лише те, що людина ще на шляху до християнства, але не досягла його, тому що християнство дає вже багатосторонність розуму. Словом, хай береже вас Бог від однобокості! Дивіться розумно на будь-яку річ і пам`ятайте, що в ній може бути дві абсолютно протилежні сторони, із яких одна до часу нам не відкрита.

3. Часто в години задумливості, коли іншим я здавався сумним, коли вони бачили або хотіли бачити в мені ознаки сентиментальної мрійливості, я розгадував науку веселого, щасливого життя, дивувався, як люди, жадібні до щастя, одразу тікають від нього, зустрівшись із ним.

4. Легковажно-непроникливі люди, і людина в іншому каптані здається їм іншою людиною.

5. Запобігливо просити любові до себе є незаконна справа і не повинна вона займати людину. Дивіться на те — чи любите ви інших, а не на те — чи люблять вас інші. Хто вимагає плати за любов свою, той підлий і далеко не християнин.

6. Все людство готовий він обняти, як брата, а брата не обійме. Хай відділиться від цього людства, якому він готує такі великодушні обійми, одна людина, що його образила, яку велить Христос у ту ж хвилину пробачити, — він уже не обійме її. Хай відділиться від цього людства один, незгодний із ним у якихось дріб`язкових людських думках, — він уже не обійме його. Хай відділиться від цього людства один, що страждає помітніше за інших важкими ранами своїх душевних недоліків, що найбільше за всіх потребує співчуття до себе — він відштовхне його й не обійме. І дістануться його обійми лише тим, які ще нічим не образили його, з якими він не мав нагоди зіткнутися, яких він ніколи не знав і навіть в очі не бачив. Ось які обійми всьому людству дає людина нинішнього віку, і часто саме та, що думає про себе, ніби вона справдешній людинолюбець і досконалий християнин! Християнин! Вигнали на вулицю Христа, в лазарети й лікарні, замість того, щоб покликати Його до себе в дім, під рідний дах свій, і думають, що вони християни!

7. Швидко все перетворюється в людині; не зоглянешся, як уже виріс усередині страшний хробак, що самовладно обернув на себе всі життєві соки. І не раз не тільки широка пристрасть, але нікчемна хіть до чогось дрібного розросталася в народженому на кращі подвиги, примушуючи його забувати великі й святі обов’язки і в нікчемних брязкальцях убачати велике й святе.

8. Незчисленні, як морські піски, людські пристрасті, і всі несхожі одна на одну, і всі вони, низькі й прекрасні, всі спочатку покірні людині і потім уже стають страшними владарями її.

9. В світовому літопису людства багато є цілих століть, що їх, здавалося, викреслив і знищив би, як непотрібні. Багато сталося у світі помилок, яких, здавалося, тепер не зробила б і дитина... Бачить тепер усе ясно теперішнє покоління, дивується з помилок, сміється з нерозуму своїх предків, не бачачи, що небесним огнем покреслено цей літопис, що кричить у ньому кожна літера, що звідусюди спрямований пронизливий перст на нього ж, на нього, на сучасне покоління, але сміється сучасне покоління і, впевнене у собі, гордо починає ряд нових помилок, з яких також потім посміються нащадки.

10. Бог залишив собі справу творіння як найвищу насолоду, і вимагає від людини також, щоб вона була творцем благоденства й рівного перебігу справ.

Використано уривки з творів: «Мертві душі», «Петербурзькі повісті», «Вибрані місця із листування з друзями» та інших.

Опублiковано: № 4 (70) Дата публiкацiї на сайтi: 28 July 2014

Дорогі читачі Отрока! Сайт журналу вкрай потребує вашої підтримки.
Бажаючим надати допомогу прохання перераховувати кошти на картку Приватбанку 5457082237090555.

Код для блогiв / сайтiв
Розмiстити анонс

Результати 1 - 1 з 1
09:48 29.07.2014 | Галина
Спасибо, очень интересно!!!

Додати Ваш коментар:

Ваш коментар буде видалено, якщо він містить:

  1. Неповагу до авторів статей та коментарів.
  2. Висловлення думок щодо особистості автора або не за темою статті, з’ясування стосунків між коментаторами, а також інші форми переходу на особистості.
  3. З’ясування стосунків з модератором.
  4. Власні чи будь-чиї поетичні або прозаїчні твори, спам, флуд, рекламу і т.п.
*
*
*
Введіть символи, зображені на картинці * Завантажити іншу картинку CAPTCHA image for SPAM prevention
 
Дорогие читатели Отрока! Сайт журнала крайне нуждается в вашей поддержке.
Желающим оказать помощь просьба перечислять средства на карточку Приватбанка 5457082237090555.
Отрок.ua в: