Розумне

Курт Воннегут. Мати Темрява

Завдяки полковнику Ісаєву ― Штірліцу ― у нашій країні розвідників люблять. Пропонований роман саме про них. Сюжетна лінія розвивається так, якби СРСР відмовився після війни визнавати Штірліца «своїм», забезпечив би йому тихе життя під чужим іменем, а через кілька десятиліть спіймав і засудив як нацистського злочинця. Лише йдеться в романі не про Ісаєва, а про іншого шпигуна, завербованого Сполученими Штатами, і ловлять шпигуна євреї, котрі переслідують своїх колишніх катів.

Сюрреалізм, чорний гумор, але є над чим подумати. Адже всі ми трохи штірліци, хіба ні?

Добре

Іван Бунін. Чистий понеділок

Таємниче й міцно пов’язані між собою мовлення і мислення. Те, що ми почали говорити негарно, уривчасто й плутано, те, що наша мова схожа на спілкування в режимі СМС і пересипана сленгом, свідчить про те, що ми перестали красиво і правильно мислити.

Пропонована книга написана першим російським нобелівським лауреатом з літератури. Його вірші й оповідання ― це завжди красивий світ, соковита й багатовимірна реальність, навіть якщо йдеться про втрати й невдачі.

За камертоном бунінської прози можна вивіряти чистоту й красу російської мови.

Вічне

Преподобний Іоанн Дамаскін. Точний виклад православної віри

Вселенське Православ’я багато чим завдячує сирійцям. Сирійцями були великий Єфрем та Ісаак, в Антіохії з’явився термін «християни». Із Сирії був Златоуст і перший руський єпископ Михаїл. Пропонована книга ― творіння великого сирійця, з іменем якого пов’язані стихири й догматики нашого богослужіння, ікона Богородиці «Троєручиця» і багато іншого.

Преподобний Іоанн робить спробу систематизації православного богослов'я, що для самого Православ’я, вільного від схематизації, не так уже й властиво. Дослід вдався, і книга, не втрачаючи актуальності протягом довгих століть, виправдовує свою назву.

У топку

Євангеліє від Іуди

У Середньовіччі вважали, що миші заводяться від вологості, а воші ― від страху. Неважливо, чи так це, але багато зла у світі народжується від релігійного невігластва. Сучасна людина так мало знає про найважливіше, що її, здається, вирішили зовсім збити з пантелику, викидаючи щороку на ринок по новому «одкровенню».

Завдяки «Євангелію від Іуди» ми повертаємося у гностичну епоху напівістин і смеркових знань з гучними назвами на обкладинці: «Апокаліпсис Мойсея», «Євангеліє від Фоми» тощо.

Головне у Благій Вісті (Євангелії) ― те, що Христос живий і смерть ним подолана. Іуда про це писати не міг, оскільки повісився, не дочекавшись Воскресіння. А значить, і Євангеліє від Іуди неможливе. Можливі лише фантазії позірного учня на тему трьох років, нібито проведених з Учителем. Ну а про те, що фантазіями захоплюватися не варто, ми писали вже не раз.